Експерти попереджають, що нещодавні зміни в ставках відшкодування пробігу для електромобілів (EV) є кроком у правильному напрямку, але вони не повністю відображають різноманітні витрати на зарядку. Ці розбіжності можуть призвести до несправедливої компенсації для водіїв і створити потенційні податкові ускладнення для роботодавців.
Розуміння затверджених HMRC ставок компенсації пробігу
Митно-податкове управління Його Величності (HMRC) щоквартально надає ставки за кілометр пробігу, щоб допомогти водіям відшкодувати витрати на паливо чи електроенергію. Традиційні бензинові та дизельні автомобілі, включаючи гібриди, мають три різні ставки залежно від об’єму двигуна. Електромобілі раніше експлуатувалися за єдиним консультативним тарифом на електроенергію (AER), запровадженим у 2018 році, який застосовувався незалежно від розміру автомобіля чи місця зарядки.
Нова двотарифна система та її недоліки
Щоб усунути критику щодо того, що попередня однорівнева система недостатньо покривала витрати на зарядку електромобілів, 1 вересня було введено вищу ставку для громадських зарядок. Керівництво, опубліковане 6 жовтня, наказує автопаркам розрахувати, скільки на маршруті використовувалося домашнє заряджання порівняно з громадським, і відповідно відшкодовувати водіям, використовуючи ставки 8 і 14 пенсів за кілометр відповідно.
Однак ця нова система все ще стикається з проблемами. Том Роулендс, керуючий директор глобальних рішень для електромобілів компанії з управління витратами Corpay, зазначає, що різниця у вартості між різними державними мережами та тарифами на зарядку вдома може становити 50 до 1. Ця значна різниця в ціні недостатньо враховується поточною двотарифною системою.
Проблема мінливості та поведінка індивідуального заряджання
Аналіз Corpay показує проблеми з поточними ставками. Ставка AER у розмірі 8 пенсіонерів за кілометр може покрити витрати на зарядку вдома за стандартним тарифом на електроенергію. Але якщо водій використовує дешевші тарифи в непікові години вдома, роботодавець може бути змушений платити значно більше за відшкодування пробігу – потенційно 1600 фунтів стерлінгів за 20 000 кілометрів, порівняно з фактичною вартістю водія в 500 фунтів стерлінгів. З іншого боку, покладаючись виключно на загальнодоступні мережі протягом 20 000 кілометрів, водій може коштувати 4320 фунтів стерлінгів за заправку, а тарифи HMRC дозволяють відшкодувати лише 2800 фунтів стерлінгів.
Як зазначає Роулендс, «Ціни на електроенергію є нестабільними та набагато більше залежать від індивідуальної поведінки, ніж ціни на бензин або дизельне пальне». Навіть за двотарифної системи фіксована ставка залишається спрощеним підходом. Він не враховує широкий діапазон тарифів на електроенергію та зміну реальних звичок зарядки, що може призвести до відчуття несправедливості та відсутності прозорості у застосуванні тарифів.
Обов’язки роботодавця та податкові наслідки
Незважаючи на те, що автопарки мають можливість встановлювати власні ставки за кілометр, Саймон Даун, директор відділу податку на транспортні засоби Deloitte UK, застерігає, що роботодавці повинні продемонструвати, що ці ставки є справедливими та розумними. Вони повинні уникати ситуації, коли водії фактично субсидують прибутки компанії. Такі дії можуть призвести до додаткових податкових зобов’язань для роботодавця.
