Вчора, 16 грудня, депутати верховної ради україни схвалили закон про локалізацію виробництва 3739. Закон підтримало 323 нардепа. Про це повідомив у собі на сторінці в facebook дмитро кисилевський, заступник голови комітету з питань економічного розвитку у верховній раді. За його словами, українська промисловість відчуватиме позитивну дію цього закону щонайменше наступні 10 років.
Так, за законом, з середини 2022 року не менше 10% української складової вимагатиметься на державних тендерах по закупівлі міського транспорту, комунальної техніки, залізничного транспорту, продукції енергетичного машинобудування та аероспейсу. І цей поріг зростатиме щорічно на 5%, доки не досягне 40%. І таким він залишатиметься до кінця 10-річного терміну.
Кабінет міністрів також отримав право збільшувати перелік товарів, до яких застосовуються вимоги локалізації. Кабмін може збільшити на 10% або зменшити на 5% вимогу локалізації на конкретну категорію товарів на 1 рік. А також, на випадок якоїсь екзотичної термінової потреби, може зменшувати вимогу локалізації до нуля на конкретну закупівлю.
Вимоги локалізації не застосовуються до єс, сша та деяких інших країн — підписантів gpa (угода сот про публічні закупівлі). Їхня частка в зазначених категоріях товарів становитьблизько 20%. На решту ж країн, що забезпечують 80% імпорту за зазначеними категоріями – білорусь, туреччина, китай та ті, що не підписували gpa – вимоги локалізації діятимуть. За словами кисилевського, на такий неприємний компроміс нардепи були змушені піти через блокування цього законопроекту європейськими партнерами.
